А чи знаєте ви, що...

Учені в співробітництві з підприємцями вирішили використовувати ананаси як джерело енергії.

По підрахунках учених Технологічного Інституту Коста-Ріки, застосування відходів від ананасових плантацій допоможе потроїти кількість енергії, одержуваної в країні з біомаси. Незважаючи на те, що всі деталі нової угоди поки невідомі, учасники проекту вважають головною його метою раціональне використання рослинності, яка усувається по завершенню циклу виробництва ананасів.

На даний момент, строк придатності однієї ананасової посадки становить приблизно два з половиною роки. За цей час, виробники збирають 2 якісних урожаї, після чого фрукти, що залишилися, утилізують, щоб почати новий виробничий цикл. У середньому, до початку нового посіву проходить від 3 до 6 місяців. За цей період хлібороби повинні висушити негідні рослинні відходи спеціальними хімікатами, потім спалити їх і, нарешті, «утрамбувати» за допомогою спеціальних машин.

Однак, цей процес можна значно скоротити завдяки новому проекту. Учені припускають зменшити період підготовки землі до нових посадок з 6 місяців до 2 тижнів, витягаючи на поверхню й висушуючи рослинність, коли вона ще зовсім зелена. Після цього, виробники будуть застосовувати водяну пару, щоб надавати руху турбіні й одержувати деяку кількість чистої енергії.

Таким чином, виробники планують не тільки з користю застосовувати органічні відходи, але й позбавити хліборобів від необхідності висушувати рослинність за допомогою шкідливих для ґрунту хімікатів

Свійські тварини супроводжують людину з найдавніших часів. Особливим шануванням і поширенням користувалися кішки. І зараз майже в кожної другої людини в будинку є цей чотириногий, вусатий улюбленець. Але чи навряд багато замислювалися про те, наскільки важливу роль ця тварина відіграла в житті наших предків. Уважалося, що кішка приносила не просто практичну користь, але була сакральною, потойбічною істотою. Їй був доступний потойбічний світ, світ духів, який вона могла бачити й контактувати з ним.

Найдавніше зображення домашньої кішки було знайдено в Єгипті й ставиться воно до 2-му тис. до.н.е. У Бубастисі й Баел-Хасані – центрах поклоніння кішкам, був навіть виявлений цвинтар кішок. Така увага до цих тварин пояснювалося тим, що в Прадавньому Єгипті існувала богиня Баст (або ще одне її ім'я Бастет), яка зображувалася у вигляді жінки з головою кішки, а її священною твариною і земним втіленням була саме кішка. Богиня Баст у загальному пантеоні богів відповідала за веселощі й радість. Нерідко її образ змішувався з іншими богинями Тефнут і Сехмет, яких зображували так само у вигляді тварин з породи котячих, правда «трохи» більшого розміру, а саме у вигляді левиць. У деяких міфах верховний єгипетський бог Ра, перетворившись у кота, убиває дивовижного гігантського змія Апопа. Ще в Єгипті існувало повір'я, що душу гарної господарки дому, після смерті, може переселитися в кішку, і тому тварин часто називали «добрими духами житла» (порівн. російське повір'я пов'язане з домовиком, який міг вселитися в тіло кішки).

Японська міфологія наділяла кішок злою надприродної силою, за допомогою якої вони могли шкодити людям. Наприклад існувала легенда про гігантську кішку Некомата, що живе в горах. Вона приносила хвороби й нещастя, які зберігалися на кінці її роздвоєного хвоста. Саме через це марновірство в Японії багатьом кішкам стали купірувати хвости. Так само вважалося, що кішки можуть перетворюватися в жінок, а жінки в кішок, і вбивши кішку, людина цілком могла вбити свою зачаровану кохану. Правда, не всі японські марновірства були настроєні проти кішок. Деякі японські моряки почитали триколірних кішок, тому що вірили, що ті здатні відганяти злих духі бур. А от у Китаї навпаки, майже всі вірування стосовно кішок були гарними. Китайці говорили, що кішка як ніхто інший може розсіяти й прогнати злих духів, захистити дім і людей.

Середньовічна міфологічна традиція перетворила кішку в помічницю чаклунів і відьом. Вона приносила їм необхідні інгредієнти для зілля, новини й зв'язувала своїх хазяїв з світом духів. Уважалося, що багато відьом прикриваючись своїми домашніми улюбленцями, самі оберталися в кішок, щоб у такому виді розгулювати по селищу й насилати на людей порчу. Саме через ці дикі марновірства в середні століття разом з безвинними жінками переслідувалися й кішки. Їх так само палили й мучили на багаттях. Нерідко самотня бабуся, у якої нікого в житті й не було крім кішки, через улюбленицю ставала об'єктом переслідування священної інквізиції.

У більшості країн уважається, що чорні кішки приносять нещастя. Найпоширеніше марновірство - коли чорний кіт перебіжить вам дорогу це принесе неодмінне нещастя. Якщо тільки не поплювати через ліве плече, або взагалі не піти іншим маршрутом. Хоча власники чорних котів стверджують зворотне, що їх улюбленці приносять їм тільки удачу, переходячи перед ними коридори й дороги з ранку до ночі. Очевидно подібним же чином думали деякі марновірні англійці. Тут таке забарвлення кішки відігравало більшу роль. Чорний кіт сам по собі як і всюди носив містичні риси. Зустріч із такою твариною могла обіцяти небезпеку. Виключення робилося саме таки лише власному чорному котові. У деяких районах Англії вірили, що в будинку із чорними котами ніколи не переведуться коханці. Вірячи в це, особливо велелюбні жінки завжди заводили собі чорних котів.

У холодній Скандинавії чорних котів майже не мали, зате з більшим трепетом ставилися до сірих. Вони, так само як і в Англії, обіцяли великий успіх на любовному фронті, адже сірий кіт був атрибутом скандинавської богині любові – Фрейї. Її колісниця була запряжена саме декількома сірими котами.

На Русі, як і скрізь, до кішок було двояке відношення. Але все-таки, частіше кішку поважли, як істоту, що приносить удачу й порядок у дім. І справа була не тільки в тому, що вона стерегла комору від мишей, а в тому, що кішка була невідривно пов'язана з домовиком. Як відомо домовик покликано зберігати порядок і спокій у домі, а кішка, як його помічниця, а часом і саме втілення домового духу, тільки сприяла цьому. Саме із цієї причини із прадавніх часів у новий дім пускають першою кішку – тому що в її втіленні домовик переходив у нове житло. Кішку не можна було кривдити, інакше домовик може образитися й тоді в домі гарантоване безладдя. І тварині й домовику духу ставили молоко під грубку, улюблені їхні ласощі. По поведінці кішки визначали, у якому настрої домовик. Якщо кішка вмиває лапками мордочку, чекай гостей. Якщо кішка спить і ховає мордочку в лапках, буде похолодання. Часто кішка лягає людині на хворе місце і як би витягає хворобу. Кіт досить популярна міфологічна істота й згадується в багатьох казках. Кіт-баюн був наділений особливим голосом, таким, що його чули за сім верст, і бачити міг за сім верст. Своїм муркотанням міг нагнати на людину вічну дрімоту, яка була подібна смерті. Кіт Котофеєвич, Учений кіт у Пушкіна, а так само Земляна кішка, з палаючими вухами, у казках Бажова, опікувала скарби.

Було ще безліч різних марновірств, що циркулюють у багатьох країнах, які звичайно всі неможливо перелічити через їхню кількість і різноманітність. Яке саме повір'я є правильним і вірним вибирати вам, але напевно в кожному разі не варто забувати, що кішкам поклонялися як богам і вірили в їхні надприродні сили про яких ті мовчать дотепер. І як знати, можливо, коли ваша кішка зненацька вп'ялася в порожній кут, чи не побачила вона домовика, що там пробігає?

Деякі особливості людського організму

1. Вентиляція легенів (число вдихів, помножене на обсяг вдихуваного повітря) у здорової людини досягає 5-9 літрів у хвилину.

2. Якщо всі еритроцити людини укласти поруч, то вийшла б стрічка, що оперізує три рази земну кулю по екватору.

3. У тілі людини налічується 100-160 мільярдів капілярів. Якби можна було витягнути їх в одну лінію, то її довжина склала б 60-80 тисяч кілометрів, це у два рази більше довжини земного екватора.

4. Великі артерії людини можуть витримувати тиск в 20 атмосфер.

5. У прадавній Греції люди жили в середньому 29 років, у Європі 16 століття – 21, 17 століття – 26, 18 століття – 34, на початку 20 століття – близько 50, у середині 20 століття – близько 70, а наприкінці 20 – близько 60.

6. По твердості зубну емаль можна зрівняти із кварцом. Відомо, що навіть вістря шаблі при ударі об емаль тупиться.

7. Закупорка або розрив судини якої-небудь ділянки головного мозку веде до відмирання нервових клітин. Нервові клітини не оживають. Частково їх функції беруть на себе здорові клітини.

8. На 1 квадратний сантиметр слизової людського шлунка доводиться 100 шлункових залоз. Вони розташовані впритул.

9. Підраховано, що люди за все життя споживають 2,5 т білка, 1,3 т жиру, 17,5 т вуглеводів і 75 т води.

10. У тілі людини до 3 кг мінеральних солей, з яких 5/6 входить до складу кістяка. Повареної солі в організмі дорослої людини близько 300 грамів.

11.20 амінокислот, з яких складені білки, можуть давати 2500000000000000000 комбінацій різних білкових з'єднань.

12.15 грамів адреналіну з надлишком вистачило б для всіх людей земної кулі.

13 Організм людини може витримати нагрівання до 44-45,5 градусів Цельсія й у рідких випадках – до 45.

14. За добу людина виділяє стільки тепла, що його вистачить, щоб довести до кипіння 33 літра крижаної води.

15. Людина більше 20 років з 60 проводить у сні.

16. На 1 квадратному сантиметрі шкіри перебуває 100 болючих точок, а всього їх на поверхні близько мільйона.

17. Ударяючись об барабанну перетинку в юшці, звук коливає її, і вона повторює коливання повітряних хвиль. Людина здатна почути звук, навіть якщо барабанна перетинка під його впливом відхилилася на відстань, рівну радіусу ядра атома водню.

18. В 1 кубічному міліметрі кори великих півкуль головного мозку втримується не менш 30 тисяч нейронів. Кожний з них може встановлювати зв'язок з 2-5 тисячами інших нейронів.

19. Якщо вважати еритроцити людини зі швидкістю 100 штук за хвилину, то для того, щоб перерахувати їх усі, знадобиться 450 тисяч років.

20. В один день кістковий мозок робить 320 мільярдів еритроцитів.

21. Лейкоцити, народжуючись у кістковому мозку, селезінці й лімфатичних вузлах, живуть усього 4-5 років.

22. Кров відрізняється дивною сталістю складу деяких речовин. Так, білка – 5-8 %, цукру – 0,07-0,12 %, загальна кількість солей – 9,9. Співвідношення солей калію, натрію, кальцію строго виразно.

23. Повний обіг крові дорослої людини відбувається за 20-28 секунд, у дитини – за 15 секунд, у підлітка – за 18 секунд. За добу кров обертається по тілу 1,5-2 тисячі раз.

24. Маса серця становить 1/200 маси тіла, однак на харчування серця затрачається 1/20 усіх енергетичних ресурсів, які споживають усі інші органи. Адже обмін речовин у серцевому м'язі відбувається в 10-20 раз інтенсивніше, ніж у будь-якому іншому органі людини.

25. Вуглекислого газу у видихуваному людиною повітрі в 100 раз більше, ніж в атмосфері.

26. Щохвилини через судини мозку протікає 3/4 л крові, а загальна довжина всіх судин півкуль становить 560 км.

27. Жовч людини майже не містить ферментів, на відміну від інших травних соків.

28. Людська печінка споживає в 10 раз більше кисню, ніж рівний їй по масі м'яз і виділяє більше тепла.

29. Через печінку протягом однієї хвилини протікає 1,5 літра крові, а в добу – до 2000 л.

30. На 1 квадратному сантиметрі внутрішньої поверхні кишки 3-4 тисячі ворсинок. Кожна покрита 3 тисячами клітин, які у свою чергу мають по 100 усмоктувальних трубок. Поверхня усмоктування в тонких кишках близько 5 м квадратних, тобто в 3 рази більше поверхні тіла.

31. У людськім тілі немає ділянок, де б не було білків. У крові й у м'язах білки становлять 1/5 від їхньої загальної маси, у мозку 1/12. Навіть в емаль зубів входить 1/100 білків. У різних органах білки становлять 45-85% сухої речовини.

32. Половина всіх білків нашого тіла заміняється протягом 180 днів, а білки печінки за 17 -20 днів.

33. У клітинах головного мозку людини втримується 80 % води, у м'язах – 76 %, у костях – близько 25 %.

34. Маса всіх разом узятих залоз внутрішньої секреції однієї людини становить 100 г.

35. Гіпофіз пов'язаний з мозком 100 тисячами нервових волокон.

36. Людське волосся в 5000 раз товстіше стінок мильної бульки, в 5 раз товстіше капіляра, в 12 раз товстіше стінок альвеол і в 20 раз – павутини.

В 2008 році заслуги вчених не обмежуються створенням Великого адронного коллайдера. Були в науці й інші події, наприклад, відкриття нових видів тварин. За даними наукових організацій, усього за 2008 рік було відкрито 10 видів, раніше невідомих людству.

1. Маслинова лісова зарянка (Stiphrornis pyrrholaeumus). Цей вид птахів відкрили в Габоні. Вона одержала своє за своєрідне оперення. Її розміри досягають 12 сантиметрів, а вага 18 грам.

2. Барбадоська вузкорота змія (Leptotyphlops carlae), названа на честь острова, на якім її відкрили, є самою маленькою змією на Землі. Її довжина досягає 10 сантиметрів, іноді ледве більше. За словами біолога Блейра Хеджеса рідкий вид, що виявив, ці змії настільки малі, що їх можна зрівняти зі спагетті.

3. Мурахи Martialis heureka, що в перекладі означає «знахідка з Марса». Ці мурахи існували ще в пізньому Крейдовому періоді. Учені знайшли в Манаусі всього лише три особини цього рідкого виду.

4. Сіролиций сенгу – новий вид слонових землерийок, відкритий у горах Удзунгва в Танзанії. Вага особини досягає 700 грам, а довжина 30 сантиметрів ( до 55 – із хвостом). Сіролиций сенгу – найбільший із усіх відомих науці 15 видів слонових землерийок.

5. Мураха-паразит Myrmeconema neotropicum, здатний перетворюватися в ягоду. Він залучає птахів тим, що в потрібні моменти його черевце офарблюється із чорного в червоний колір і комаха стає схожою на соковиту ягідку. Птах проковтує її й кілька сотень яєць. Живе цей вид у Південній і Центральній Америках.

6. Коротколапий лузонський деревний пацюк (Carpomys melanurus) із сімейства тонкохвостих мишей через 112 років після його першого виявлення знову відкритий на Філіппінських островах.

7. Гігантський молюск Tridacna costata. Він веде свою історію ще від ери динозаврів. Колись 120 тисяч років тому ці молюски становили 80% від усіх молюсків Світового океану. Сьогодні їх частка всього лише 1%. Вага раковини, у якій живе цей молюск може досягати 200 кілограм.

8. На честь Френка Галлахера, більш 37 років, що працював у поштовому відділення Філадельфійської академії природничих наук, що й обожнював риболовлю, названий новий вид придонних сомів Rhinodoras gallagheri Оріноко, що живуть у ріці. Ці риби ведуть нічний спосіб життя.

9. Сенні Бессенкул з університету Отаго в Новій Зеландії відкрила новий вид пінгвінів Megadyptes waitaha під час дослідження жовтооких пінгвінів. Коли вона порівнювала кістяки жовтооких пінгвінів з кістяками, що зберігаються більш 100 років у запасниках університету, вона з'ясувала, що ці останки не можна віднести до жодного з підвидів нелітаючих птахів. От так удалося відкрити новий вид пінгвінів, який ніхто й ніколи не бачив.

10. Бактерія Chryseobacterium greenlandensis, виявлена в товщі льодів Гренландії. Ця бактерія знайдена в стані анабіозу й вік її не менше 120 тисяч років. Ця бактерія прийшла до нас із епохи Плейстоцена. Вони прожили стільки років завдяки вповільненню обміну речовин.

На Землі майже п'ять мільярдів людей проживають у регіонах високого рівня ризику з погляду водної безпеки.

Дослідження групи під керівництвом Чарльза Верешмарти з Міського університету Нью-Йорка й Пітера Макінтайра з університету штату Мічиган являє собою перший глобальний аналіз ситуації з водною безпекою з погляду якості життя людей і біорозмаїття. Автори проаналізували вплив діяльності людини й інших факторів на ріки, основні джерела прісної води, і одержали зведені індекси рівня ризику для різних регіонів планети.

Автори оцінювали вплив 23 різних факторів, у тому числі наслідку будівництва дамб і гідроелектростанцій, навантаження сільського господарства й забруднення навколишнього середовища. При цьому самі вчені називають свої оцінки «консервативними», оскільки даних для обліку, наприклад, впливу фармацевтичних виробництв і відходів видобутку корисних копалин, недостатньо.

«Ми з'ясували, що майже 80% населення Землі за даними на 2000 рік, або 4,8 млрд. людей, живуть у регіонах, де рівень погрози водної безпеки для людини або екосистеми перевищує 75%. У регіонах інтенсивного землеробства й великої щільності населення рівень загрози високий - це більша частина США, майже вся Європа за винятком Скандинавії й півночі Росії, а також більші території в центральній Азії, на Близькому Сході, в Індії й на сході Китаю», - пишуть автори роботи.

Однак, як відзначається в роботі, якщо врахувати різні рівні розвитку технологій керування водними ресурсами, рівень погрози в США, Європі й Австралії суттєво знижується, а на африканському континенті й у Східній Азії, навпаки, зростає.

Ця тенденція, на думку авторів, пов'язана з тим, що в рамках традиційного підходу до керування водними ресурсами розвинені країни спочатку створюють погрози для рік і водойм, а потім витрачають значні засоби на усунення негативних наслідків власної діяльності. У країн, що розвиваються ж, ресурсів вистачає тільки на перший із двох кроків, уважають учені.

При цьому навіть у розвинених країнах погроза для біорозмаїття залишається високою, і знизити її може лише зміна підходу до керування водними ресурсами. У поточних умовах, по оцінкам, які приводяться в роботі, країнам ОЕСР (Організації економічного співробітництва й розвитку) і БРІК (Бразилії, Росії, Індії й Китаю) до 2015 року на інвестиції у водну інфраструктуру щорічно буде вимагатися 800 млрд. дол.

Азіатські ріки, по даним іншого дослідження, опублікованого в червні 2010 року, також можуть постраждати від зміни клімату. По оцінках учених, скорочення обсягів льоду в гірських джерелах Інду, Янцзи й інших рік до 2046-2065 років може створити загрозу продовольчої безпеки для 4,5% населення Азії.